* * *
Мать дожидается сына —
Нету полгода письма.
Снежной крупой сыплет
Ветер сухой у окна.
Что же стряслось? Что случилось?
Твердый ли путь под ногой?
Думы пред ней ополчились:
Хуже одна другой.
Город ли незнакомый
Свой предъявил счет?..
Молится мать пред иконой...
Что остается еще?
* * *
Стрелы летают, стрелы —
Как и пять тысяч лет...
Вечер туманы стелет.
Страшно устал. Прилечь...
Жуткие лики ночи.
Каждый хлопок не учтен.
Может быть не проснешься.
Ну, не проснёшься и что?
* * *
Вода обнимала плечи,
У подбородка текла.
Тот, кто купался вечером —
Знает — она как тепла.
И веришь ты ей без опаски,
Не ждешь от нее беды...
Бывает губят и ласки,
Особенно ласки воды.
* * *
Желание терзает душу,
За острый хватается нож.
Желание — тело душит:
Желанию дань сложь.
Бедные мы странники!
Задержат нас, закуют…
Желание — разбойник,
Ищущий жертву свою.
* * *
Мать потеряла сына,
Жуткая это весть:
Сердце свое вынуть
Проще, и бросить здесь.
Проще умчаться в небыль,
Каплей осенней стать...
О, пощади, небо,
Горем убитую мать!
М. КОНДРАТЬЕВУ
От доброты нас отвлекают:
Желаний шум, и лень в тиши.
Но пусть, мой друг, не иссякает
Родник души, твоей души.
* * *
Погасли ранние цветы —
Обычное земное дело.
Как часто ошибалась ты,
Когда весна тобой владела.
Рассудком запасаясь впрок,
Чтоб от беды не ждать погони...
И все ж засушенный цветок
Зачем-то держишь на ладони.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
